- злучений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до злучити.2) у знач. прикм. Який злучився, з'єднався докупи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
злучений
Смотреть что такое "злучений" в других словарях:
злучений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
комплікація — Комплікація: заплутаність [VI] ускладнення [30;33;XVIII] Ми вже згадали, що там не було ані сліду історії Глостера й його синів; знайшовши сю історію в зав язку в моднім тоді романі, Шекспір зробив із неї не лише ефектовний контраст до історії… … Толковый украинский словарь
